Головна/Як допомогти/Особи, які не можуть бути батьками-вихователями

Особи, які не можуть бути батьками-вихователями

Дата публікації 2018-05-02

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком:  
– осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; 
– осіб, позбавлених батьківських прав; 
– осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками,  батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення  було  скасовано  або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини; 
– осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства); 
– осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 
– осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;  
– осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами; 
– осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської  безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України (2341-14), або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; 
– осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу). 

j