«Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає» (Матвія 18:5)
Це ті діти, у яких немає нікого, хто міг би їм допомогти. У них занадто мало шансів бути всиновленими. І з кожним роком перебування в інтернаті скалічені душі цих дітей зазнають усе більших важких травм. Вони швидко потрапляють у залежність від різних шкідливих звичок, не отримують належної освіти, достатньої уваги та родинного тепла, що робить їх озлобленими, байдужими, схильними до злочинів та самогубств. Відсутність у таких дітей уявлення про те, що таке справжня сім’я та особиста відповідальність, сприяє появі нових сиріт, створюючи тим самим замкнуте коло.