Хто може та не може бути усиновлювачем? Правовий аспект

Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем може бути:
  • Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
  • Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п’ять років.
  • Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.
Переважне право серед кількох осіб, бажаючих усиновити одну й ту ж дитину надається:
  • родичам дитини незалежно від місця їх проживання;
  • громадянам України – перед іноземцями;
  • особам, які всиновлюють двох або більше дітей (сестер, братів), не розриваючи сімейних стосунків;
  • особам, в сім’ях яких проживає дитина, яка всиновлюється;
  • подружжю – перед одинокою особою.
Усиновлювачами не можуть бути особи, які:
  • обмежені у дієздатності;
  • визнані недієздатними;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;
  • є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
  • не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, а також інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Законодавство передбачає і деякі особливості усиновлення:
  • Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, як кажуть у громадянському шлюбі, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
  • Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
  • Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з яким її батько не перебуває у шлюбі. Але якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
  • Якщо дитина має лише матір або батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
  • Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
вверх