Хто може стати усиновителем? Психологічний аспект

 Звідки дізнатися про те, як це — бути усиновителем? Як це роблять інші і що допомагає їм досягти успіху? 
   
   Ці та багато інших запитань задають собі майбутні усиновителі. Бути батьками усиновлених та рідних дітей — дуже схожий процес, але відмінний за динамікою. Далі ви зможете прочитати найважливіші характеристики, які допоможуть батькам-усиновителям побудувати позитивні стосунки з дитиною, а, відтак, здорову сім’ю. 
 
Батьки поділяють здорові та міцні сімейні принципи:
• Мають міцний шлюб;
• Вміють вирішувати конфліктні ситуації; 
• Відверто висловлюють власні почуття;
• Приймають зміни та належним чином на них реагують.
 
Батьки дійшли взаємної згоди щодо усиновлення і обоє батьків однаково радіють з приводу усиновлення:
• Усвідомлюють власну мотивацію до усиновлення і обговорювали цей процес;
• Розуміють, що їхнє ставлення до усиновлення може змінюватися і що це нормально;
• Говорять про те, що вони очікують одне від одного та пристосовують свої сподівання до реальності;
• Завжди чесно і відкрито спілкуються одне з одним.
 
Батьки усвідомлюють, що вони можуть мати як позитивні, так і негативні почуття до своєї дитини, і що це нормально:
• Дозволяють одне одному мати різноманітні емоції до дитини і допомагають одне одному висловлювати ці емоції;
• Розуміють, що почуття кожного з них до дитини можуть із часом змінюватися.
 
Вміють дочекатися того моменту, коли дитина визнає і оцінить їх, як батьків:
• Розуміють, що дитина може виявляти злість з багатьох причин. Гнів дитини може бути спрямований проти них, але в цьому немає їхньої провини. Дуже важливо бути підготовленими до того, що таке може статися, і знати, як дитині можна допомогти за таких обставин, і як бути послідовними батьками; 
• Вчаться задовольняти потреби дитини і відкладати власні потреби, іноді на досить тривалий час.
 
Вміють приймати і цінувати навіть незначні покращення у стосунках із дитиною:
• Кожне найменше покращення — це мета, яку варто досягати і цінувати;
• Пам’ятають, що навіть незначні та повільні кроки просувають дитину і батьків у вірному напрямку. 
 
Продовжують присвячувати себе дитині та сім’ї, переборюючи важкі часи й навіть не допускають думки про те, щоб повернути дитину назад до дитячої установи: 
• Родина, в якій є усиновлена дитина — це родина назавжди, а не хибна чи помилкова родина. 
 
 
Батьки поважають себе:
• Батьки мають позитивну самооцінку, яка допомагає їм долати важкі ситуації із дитиною;
• Вважають себе самодостатніми та здатними вчиняти правильно. 
 
Батьки відкриті до того, щоб, за необхідності, звернутися по професійну допомогу та розуміють те, що люди бувають різні:
• Визнають, що їхні діти — особливі, і що з часом проявляться розходження у поведінці, інтересах, звичках та вчинках;
• Батьки відзначають позитивні відмінності у своїх дітях, замість того, щоб не приймати їх. 
 
Батьки будують сім’ю з міцними цінностями:
• Основні цінності базуються на особистих переконаннях, які поважаються і належним чином висловлюються;
• Розуміють, що мудрість, сила, рішучість та безумовна любов живуть у кожному з нас.
Успішне усиновлення — це справа всієї родини. 
вверх