Допоможіть врятувати дитину!

 

Хоценко Максим Олександрович 29.01.2000 р.н. вперше потрапив до Дитячого соціально-реабілітаційного центру «Надія» в кінці 2008 року за клопотанням Хорольської служби у справах дітей. У зв'язку з несприятливою обстановкою, разом з сестрою Хоценко Кірою Валентинівною (09.04.2006 р.н.) хлопчика вилучили з сім'ї.

Тривалий час вони перебували у середовищі алкозалежних людей, в якому були відсутні елементарні санітарні умови для проживання дітей, не кажучи вже про їхній розвиток і виховання. Кіра та Максим прибули у притулок у вкрай занедбаному стані. Трирічна дівчинка важила лише 9 кг. 

В обох дітей спостерігалося відставання в розвитку. Для них склали реабілітаційну програму, яка передбачали медичну, психологічну, соціальну та педагогічну реабілітацію. Проте, за наполяганням Полтавської обласної служби у справах дітей, дітей повернули матері, яка нібито припинила вживати алкоголь. Хоча було відомо, що мати в стані алкогольного сп'яніння не контролює своїх дій стосовно дітей.

Через деякий час з'явилася інформація, що матір цих дітей перебуває в тюремному ув'язненні по статті за ухиляння від виховання дітей, яка в юридичній практиці України застосовується вкрай рідко. Після ув'язнення матері Кіру відправили в дитячий будинок, а Максима до інтернату у місто Градизьк.

Більше року громадські організації боролися з державною бюрократичною машиною, намагаючись об'єднати брата з сестрою в реабілітаційному центрі. Цього вдалося досягти лише у вересні 2010 року. З інтернату Максима забрали в явно пригніченому стані, з вибитим переднім зубом і шрамами на голові. На питання про появу цих ушкоджень хлопчик відповів, що мама побила його по голові залізним совком для вугілля. Через деякий час у нього почалися напади епілепсії з короткочасною втратою свідомості.

вверх